Моя педагогічна практика

В період своєї педагогічної практики, я побачила, що діти зараз дійсно дуже змінилися, але не варто забувати, що змінився і світ, в якому ми живемо. Учні стали якісь дуже різкі, однак допитливі, вразливі, відверті, конфліктні. Є і гіперактивні. Прикро, але багатьом властива агресивна поведінка. А коли вчителька робить зауваження, вони часто сприймають це, як особисту образу.

Але, я помітила закономірність, коли вони роблять щось гуртом (готуються до свята, конкурса, якогось змагання..) то панує дружня атмосфера, вони об*єднані спільною ідеєю і готові підкорювати вершини. Такий настрій мені в них подобається! І саме в цьому класі колективна робота матиме гарні, та продуктивні результати!)

Якщо у колективі все гаразд, то праця результативна і приносить усім насолоду! Наша вчителька працює в цьому напрямі і проводить для дітей різні цікаві ігри для кращої атмосфери в колективі.

Я переконана, що сучасні діти потребують уваги, допомоги, розуміння, вимогливості, вони чекають похвали (якогось доброго слова) від учителів та батьків. Уміння побачити в кожній дитині особистість, розкрити її найкращі якості та спрямувати їх у потрібне русло -- основна мета роботи вчителя початкових класів! У своїй подальшій практиці, я прагнутиму користуватися саме цим принципом.)

Відомо, що великий вплив на життедіяльність та поведінку загалом, має така якість особистості, як самооцінка.

Що ж таке самооцінка? Самооцінка - це оцінка себе, своєї діяльності, свого становища в певній групі ( в даному випадку класі) та колі друзів, а також ставлення оточуючих та власне критичне ставлення до своїх здібностей і можливостей.

Зрозуміло, що вона формується постійно, під впливом багатьох факторів та чинників. Наприклад, я ж не можу сказати, що та самооцінка, яку кожен має в моєму класі, була сформована виключно у школі, НІ. Але вплив вчителя, його оцінювання навчальних можливостей дітей, мотивація - все це, безумовно, формувало оцінку свого "я" у класі. Та все ж первинною основою формування є сім*я.

Спостерігаючи досить тривалий час, за учнями в моєму класі, я побачила, що більшість класу добре себе почуває в колективі, має непогану самооцінку. АЛЕ, є учнів 5, які постійно дуже пригнічені, на уроках їм не цікаво і вони відірвані від колективу. Цікаво те, що вчитель навіть не звертає на них увагу і майже не працює з ними. Уже зараз на їхню самооцінку це великий удар, що казати за майбутнє.. Так, можливо у них є певні негаразди в родині, можливо це цілеспрямований вплив батьків (їхній "хороший" приклад) на формування такої саооцінки дитини.. Але те що вчитель свідомо "опускає" на очах у всього класу (переходячи на особисті образи), мені не зрозуміло.. Може їй так просто зручніше.. А чи задумувалась вона про внутрішній стан цих дітей ..?

- Учні розуміють сутність кількісної  і порядкової лічби, використовують кількісні і порядкові числівники.

- Мають уявлення про натуральний ряд чисел, та число нуль. Називають, читають, записують, порівнюють числа на основі десяткової системи числення. (виходить досить непогано)

-Уміють записувати дроби, але з називанням погано, плутають чисельник і знаменник дробу.

-Розуміють зміст арифметичних дій "+", "-", "*", " :" знають назви компонентів і результатів арифметичних дій, розуміють їхній взаємозв*язок.

-Знають таблиці додавання і множенння одноцифрових чисел. Мають деякі проблеми з перевіркою правильності результатьів арифметичних дій (вчителька працює над цим).

-Можуть визначати довжини об*єктів навколишньої дійсності за допомогою різних одиниць вимірювання. Учні практикують це в школі на уроках математики досить успішно.

-Розуміють взаємозв*язок величин. Тобто розуміють, що ситуації, які трапляються в навколишньому світі, можуть описуватися трьома взаємопов*язаними величинами (вартість, ціна, кі-сть; відстань, швидкість, час).

-Мають уявлення про числовий вираз. Встановлюють порядок виконання арифметичних дій у числ. виразах. (деякі учні допускають помилки.)

- Мають уявлення про вираз зі змінною. Практикують знаходщження невідомого.

- Розв*язують рівняння з 1-ю змінною. Також перевіряють правильність  розв*язання рівняння.

- Розв8Язують прості сюжетні задачі, шо розкривають зміст арифметичних дій. (які вивчали учні)

- Із розв*язанням складених задач, що мають в своєму складі два - чотири види простих задач, мають перні проблеми. Краще даються прості задачі.

- Вміють визначати істотні ознаки геометричних фігур. Зображають геом. фігури на аркуші в клітинку, будують прямокутники.

- Досить добре розпізнають геометричні фігури в просторі та їх елементи; Вміло співвідносять образ геометричної фігури з об*єктами навколишньої тдійсності. ( Самі наводять приклади).

На основі аналізу сформованості в моєму класі державних вимог, з освітньої галузі математики, можу зробити висновок, що на кінець року, більшість з них сформована. Десь, щось, звісно. не допрацьовано ( це може бути і мінус самої вчительки, що приділила тій чи іншій темі мало уваги.), але все бути ідеально не може. Врешті, у них ще є час до завершення навчання. Насправді, у мене дуже здібний і розумний клас!! =)

План спостереження:

1. Як веде себе в ситуації, коли необхідно швидко діяти:

а)легко включається в роботу.

б)

в)

г)

2.Як реагує на зауваження вчителя:

а) говорить, що більше так робити не буде, але через деякий час знову робить те саме.

б)

в)

г)

3.Як говорить з товаришами при обговоренні питань, які його дуже хвилюють?

а)

б)швидко, з пристрастю, але інших не слухає.

в)

г)

4.Як веде себе в ситуації, коли треба здавати контрольну роботу, а вона незакінчена, або контрольна здана, але виявляється, що допущена помилка:

а)легко реагує на створену ситуацію.

б)

в)

г)

5.Як веде себе при вирішенні складної задачі, якщо вона не виходить одразу:

а)

б)вирішує упорно та наполегливо, та час від часу виражає незадоволення.

в)

г)

6.Як веде себе в ситуації, коли він поспішає додому, а педагог або актив класу пропонують йому залишитися в школі для виконання якого-небудь завдання:

а)

б)

в)залишеється, не говорить ні слова.

г)

7.Як веде себе в незнайомій обстановці:

а) проявляє максимум активності, легко і швидко отримує необхідні новиди для орієнтації, швидко приймає рішення.

б)

в)

г)

Цей тест, дає змогу визначити тип темпераменту учня. Відповідно, реакціям кожного пункту відповідають певні типи темпераменту. По тесту, переважають відповіді - А, отже, переважає сангвінічний тип темпераменту. Сангвінік, характеризується кмітливістю, швидкістю рухів, гнучкістю розуму, легким винекненням та зміною почуттів, що якраз і притаманно Денису. Але там, де були інші відповіді, проявляються якраз складові інших типів темпераменту, які також присутні в Онищенка Дениса.

Правила внутрішнього розпорядку дирекція школи показувати відмовилась.

Стилі педагогічної діяльності залежно від характеру:

1)емоційно-імпровізаційний (ЕІС);

2)емоційно-методичний(ЕМС);

3)розмірковуюче-методичний(РМС);

4)розмірковуюче-імпровізаційний(РІС);

Я не можу точно визначити конкретний стиль, яким користується викладачка нашого класу. Скоріше, вона комбінує ці стилі, беручи від кожного щось для себе.

Але, є такі особливості, що притаманні їй більш конкретно :

-впливає на учнів за допомогою підказок, уточнень і намагається менше говорити сама.

-підбір методів навчання не завжди може забезпечити високий темп роботи.

-перевага інтуїції над рефлексивністю.

-в діяльності є закріплення та повторення матеріалу.

-вона прагне організувати та зацікавити дітей не зовнішньою розважальністю, а а саме цікавістю того чи іншого предмету, який викладає.

-вчитель вміє аналізувати особливості та результати своєї діяльності на уроці, та часто це робить.

Ось такі особливості своєї роботи з дітьми має Вікторія Григорівна.

Загалом існують такі стилі керівництва:

1)авторитарний;

2)демократичний;

3)потурання (ліберальний).

Спостерігаючи досить тривалий час за вчителькою, я зробила висновок, що вона користується більше демократичним стилем педагогічної взаємодії. Можу пивести переконливі докази: педагог намагається спокійним тоном пояснити, коли хтось щось не розуміє, а не кричить (як часто роблять це інші вчителі). Учні ж у свою чергу з таким вчителем спокійні та задоволені.  Вона використовує в роботі з спонукання до дії,пораду,прохання,схвалення,заохочення. Це є самим вагомим показником демократичного стилю. І учням це подобається. Як справжній фахівець, вона добре знає привілеї і недоліки своїх учнів (тобто індивідуальні особливості) і керуючись цими знаннями, вміло оперує ними в тій, чи іншій діяльності дітей. Вона з розумінням відноситься до їх інтересів, та широко використовує можливості впливати на їх переконання різними психологічними прийомами. У спілкуванні з учнями, іншими педагогами вчителька завжди проявляє тактовність.

АЛЕ, інколи в воботі педагога, проявляється легкий авторитаризм. По-суті, кожна вчителька початкових класів для своїх дітей є авторитетом і це не дивно. Але конкретно це помітно, коли у вчительки поганий настрій. Тоді вона може і гримнути, і повчати.. Це різки зміни настрою, які властиві всім людям.

Особливістю демократичного стилю є заохочення творчої особистості,атмосфера взаємної довіри дітей і вчительки. Я вважаю, що цей стиль ні в ніякому разі не послаблює владу керівника, він навпаки є оптимальним. Бо ж насправді, реальна влада і авторитет вчителя поступово зростає, і діти почувають себе комфортно, адже враховуються їхні здібності, інтереси, індивідуальні особливості.

У вчительки достатній стаж у школі, вона "корінний" вчитель. Має хорошу репутацію у батьків. А це вагомий показник..)

Тому спорити з її проффесіоналізмом я не буду, лише хочу проаналізувати деякі питання діагностичної карти вчителя. Наприклад, вона не заохочує учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом. Цей факт потребує допомоги.. Все відбувається по стандарту.

Як не дивно, але організації позакласної роботи з якогось предмета, я теж не побачила за увесь час своєї практики в цьому класі. Я вважаю, що потрібно організовувати таку роботу з предмета, який погано дається дітям, щоб підтягнути їх знання; або з предмета, який учням подобається, щоб поглиблювати та розширювати їхній кругозір у цій сфері. Все це можна організувати у цікавій формі для них, як для дітей і в той же час, як учнів.. =) Це залежить уже від фантазії та саме головне - бажання педагога.)

В чому я упевнилась ще з 1-го побаченого уроку, що вчителька дійсно уміє організовувати роботу учнів протягом всього уроку. Мабуть, досвід тут грає також не останню роль.

Стосовно культури мовлення, то вона чесно кажучи, трішки хромає.. Уроки вчителька веде звісно українською мовою, але може собі дозволити переходити на російську. Тому однозначності у викладанні немає. Доречі, те ж спостерігається у дітей. Це трохи "ріже" слух. Краще було б користуватися однією мовою.

Загалом, вчителька намагається робити цікаві уроки, давати диференційовані завдання. + постійно наводить зв*язок з раніше вивченим, проводить аналогії. Креативна, може викрутитися з "форс-мажорних" ситуацій на уроці, і так вчасно та педагогічно повернутися до теми уроку.

Загалом, рівень успішності класу - середній. Серед них є слабкі дітки, яким потрібно займатися додатково. Є 4 учні, які проявляють високу успішність по всім предметам. Вони завжди активно працюють на уроках!

Є навіть такі "цікаві" діти, які піднімають руку не знаючи відповіді..) Помітно, що цим вони хочуть привернути увагу вчительки.

Звісно ж, є у класі і донощики, які доносять перед усім класом, відкрито і думають що роблять якусь суспільно-корисну роботу.. Не думаю, що роблять вони це на зло, просто знову ж хочуть привернути увагу вчителя, щось на зразок "допомогти їй" і якось себе цим зарекомендувати. Мене радує те, що педагог, намагається викорінити цю негативну рису в учнів. Може навіть іноді насварити.

Як і в будь-якому колективі дітки спілкуються в своїх "групках", клас розділений можна сказати за інтересами. Ну так завжди було. Навіть якщо згадати, як я сама вчилася в школі.. чи той же університет) Але є одна дівчинка, з якою майже ніхто спілкуватися не хоче.. У неї поганенька репутація в класі. Та що тут казати, навіть вчителька сама часом з неї глузувала на очах у всього класу..( Мені, особисто, було це неприємно, бо для мене, як практиката, вона така сама, звичайна, незнайома дівчинка. І я довго не могла зрозуміти в чому проблема.. Але поступово, я дізналася, що вона просто з неблагополучної родини. І мама цієї дівчинки постійно свариться з класним керівником, і я так розумію, мало приділяє уваги своїй дитині. Та якщо брати чисто навчальні здібності, то великого бажання у неї нема вчитися, навіть зовсім нема. Тепер вже навіть не згадаю, коли вона приходила підготовлена на уроки.. Тому рівень у неї низький, це сумний факт.

Колектив легкий у спілкуванні, вони мега активні, постійно сваряться(по дрібницям), постійно щось ділять.) Ну а я зі своїми колегами, слідкуємо, щоб хтось не вліз у драку і миримо цих "невгамовних"! )...))))

За вікном чудова, сонячна погода, в класі усміхнені, радісні діти в очікуванні чогось грандіозного.. ))

Перший урок (читання) розпочинається з мого виховного заняття, саме на тему "Оснені". Але в моєму розпорядженні було лише 25 хв, за які, повинна була встигнути провести все заплановане.. Хоча, впринципі часу цілком вистачило)

Заняття було побудоване на загадках, цікавій грі, власно-виробленій наочності, роздатковому матеріалі. Все це мало дуже колоритний вигляд і в комплексі гарно виглядало. Було дуже приємно, коли учні появляли високу активність розгадуючи загадки, уважно слухали, проявляли повагу до вчителя, що перед ними стоїть і  не приховували своєї "безпосередньої" зацікавленості, що притаманно для їхнього віку. Часом, були смішні ситуації, коли ми взагалі відхилялися від теми, розбираючі їхні питання, АЛЕ добре що я вчасно зупинилася і перевела нашу бесіду в потрібне русло..) Хмм.. мабуть це знайомо багатьом вчителям? :)